Особливості догляду за декоративними злаками
Хочу на початку статті узагальнити щодо агротехніки всіх декоративних трав: якщо вид посаджений у своїх, скажімо так, ідеальних умовах, то лише тоді він повністю розкриє всі свої якості, притаманні кожному сорту (висота, габітус, забарвлення, цвітіння тощо). Тому перед покупкою раджу завжди уважно читати умови вирощування, щоб розуміти, чи зможете ви це забезпечити і отримати від рослини її максимум!
ОСВІТЛЕННЯ
Майже всі злаки так чи інакше потребують сонця, є невелика категорія трав, яка може рости в напівтіні, і майже як виключення існують одиничні трави для тіні.
Категорично сонцезалежні: міскантуси (виключення сорт Gracilimus, який не цвіте в умовах України і може рости в напівтіні), пенісетуми (всі без виключення), андропогони та схізахіріуми, еріантус, гусятник, просо, мюленбергія, споробол, імперата, ковила, бріза, бутелуа.
Якщо такі трави висадити у розсіяній тіні, або напівтіні, то вони будуть мати рихлий нестабільний габітус, цвітіння буде скудне і колоски або волоті не будуть відповідати розмірам сорту.
Miscanthus “Ballerina”
Ростуть як на сонці та і півтіні: війники, щучники, вівсянниці, хасмантіум, сподіопогон, спартіна, райграс, молінія, сеслерія, aїр, всі види осок.
Злаків для тіні небагато: хаконехлоя, осока пальмолиста, осока висока, осока повисла, і інші види осок, ожика лісова, у тінь також можна садити щучники та хасмантіум.
Hakonechloa macra
Carex pendula
Chasmantium latifolium
ПОЛИВ
Злаки, які краще взагалі не поливати: схізахіріум, андропогон, просо та вівсянниці. При зайвому поливі такі злаки мають загрозу вимокання, або у випадку з першими трьома, у другій половині літа вони заваляться від зайвої вологи у своїй масі.
Всі інші злаки полив дуже полюбляють! Але треба бути уважним до якості грунтів! Якщо грунт піщаний, вода швидко уходить, то перелити злаки важко. А якщо грунт важкий, глинистий, або липкий чорнозем, то постійний застій вологи може призвести до підпрівання.
Ще до поливу - він має бути регулярний, але не надмірний. Надто усердний полив призводить до того, що злаки (особливо міскантуси) перенасичені вологою, виростають зависокі та мають затонкі стебла, які не тримають габітус.
Важливо зазначити, що злакам небезпечний застій вологи у грунті рано весною у лютому-березні, у льодяній воді злак, який ще сухий і не прокинувся, може випріти. А також замерзаючи-розмерзаючись вода пошкоджує сплячі молоді бруньки, які досить близько до поверхні. Тож якщо ви знаєте, що навесні ділянка підтоплюється і довго стоїть вода, то при посадці краще цьому запобігти -посадити на підвищення або зробити глибокий дренаж.
Panicum virgatum “Heavy Metal”
Festuca glauca
Schizachyrium “Prairy Blues”
ОБРІЗКА
Злаки обрізаються коротко виключно весною! Не ріжте на зиму. По-перше, необрізані злаки нібито самі себе “вкривають” і захищають від вітрів та морозів і дійсно гарно перезимовують. По-друге, всі злаки мають трубчасті порожні стебла. Якщо зрізати їх перед зимою, то в стебла буде стікати вода, замерзати і розривати бруньки відновлення, які знаходяться досить близько до поверхні.
Всі злаки, які повністю сухі станом на весну - зрізають так низько, як це можливо.
Вівсянниці як зимозелений злак стрижуть наполовину, “їжаком”.
Будьте уважні до осок - якщо це зимозелена форма, то неможна її повністю позбавляти листя. Навесні такі осоки не зрізають, а тільки вичісують, або обрізають сухі кінчики, або зрізають тільки на половину.
ДОБРИВА
Злакам добрива не потрібні. Більш того - надмірне внесення азотних добрив призводить до витягування стебел, кущ набирає гарний об’єм та масу, але через зайвий азот стебла крихкі, розвалюються від дощів, не тримають габітус. Але якщо у вас дуже бідні грунти, пісок, який не тримає органіку і добрива, то підгодувати по нормі один раз весною (азот), і один раз восени (форфор-калій) не буде зайвим!
